- родовитий
- -а, -е.Який належить до старовинного роду (у 2 знач.). || Який свідчить про належність до такого роду. || Який є власністю такого роду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
родовитий
Смотреть что такое "родовитий" в других словарях:
родовитий — прикметник … Орфографічний словник української мови
вельможний — а, е, заст. 1) Родовитий, знатний, багатий, який має значну владу. || у знач. ім. вельмо/жний, ного, ч.; вельмо/жна, ної, ж. 2) у сполуч. зі сл. пан, пані. Вживалось у звертанні до особи (або в розмові про неї), яка посідала високе суспільне… … Український тлумачний словник
кревний — а, е, розм. 1) Те саме, що кровний 1 3); рідний. Кревний зв язок. Кревна справа. 2) у знач. ім. кре/вні, них, мн. (одн. кре/вний, ного, ч.; кре/вна, ної, ж.). Те саме, що ро/дичі. 3) заст. Родовитий, родовий. 4) перен. Гіркий, важкий, кривавий… … Український тлумачний словник
родовитість — тості, ж. Абстр. ім. до родовитий … Український тлумачний словник
хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… … Український тлумачний словник
худорідний — а, е, заст. Незнатного походження, не родовитий … Український тлумачний словник
знатний — (який належить до знаті), аристократичний, високий, родовитий, іменитий, титулований, мостивий; можновладний, вельможний; дворянський, шляхетний, шляхетський (що належить до дворянства, до шляхти) … Словник синонімів української мови
зацний — (зацный) знатний, шановний, значний, гідний поваги, поважний, благородний, шляхетний, родовитий, славетний, чесний, значний, зграбний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зацный — зацний (зацный) знатний, шановний, значний, гідний поваги, поважний, благородний, шляхетний, родовитий, славетний, чесний, значний, зграбний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
